Alice

Прекрасна і сумна історія з чудовою графікою

Ваша мальовка файненька. Так багато емоцій дівчини, декілька кімнат зі своїми деталями, які можна порозглядати…круто!

Розумію ваш біль з юайками, відчувала подібне під час першого джему. 💔

Сподобалося дослідження і розкриття історії через інтерктив (в даному випадку – вибори…там уже писали інші люди, що було б круто щоб маркувалися чи зникали уже обирані раніше варіянти).

За наповненням гра така легка і приємна до фіналу, ех…а на фіналі і присумувати довелося трішки. Пригадати що так краще не робити…не ігнорувати важливих людей, бо ж ніколи не знаєш коли та мить прийде. ;-;

Дякую вам за роботу, люди які самостійно роблять повноцінні ігри це щось неймовірне, і ви належите до таких людей.

Тут можна назвати свого героя, що є джерелом неймовірного креативу зі сторони гравця.
Тут є диван, що таїть в собі багато невідомого.

Тут є малюнок Каміни, так що магма тече в ваших венах, розпалюючи серця!

Дуже сподобалося подання сюжету через оточення. Я таке люблю.

Сюжет мене вразив своєю кінцівкою, дуже добра історія!

Що ж, я пройшли гру. Почну з головного меню. Хоч й основа була стандартна, але свої шрифти і зображення зробили все більш менш непоганим і цікавим.

Візуальна частина приємна для ока, ні до чого не причепишся.

З технічної точки зору, особисто мені не подобається, коли текст так одразу показується на екрані. Хотілося б, щоб текст показувався поступово. Це можна зробити в файлі options.rpy, замінивши значення default preferences.text_cps з нуля на ту кількість сивмолів, яку ви хочете, аби показувало за секунду. Це не обов'язково мінус, але на мою думку, так виглядає ліпше.

Пару разів речення починалися з маленької літери. Особисто мені це кидалося в очі, але два рази це не так критично. Просто наступного разу варто бути більш уважними, таке стається.

Трішки не зрозумілим була пропозиція ввести ім'я. Те, що це ім'я, я зрозуміли пізніше... Але, це не завадило досвіду.

Останній технічний момент, до якого я маю питання - після того, як ти обираєш якийсь варіант, він показується знову. Спочатку я гадали, що на одному місці можна знайти щось ще, але мені показало просто той самий діалог. Можливо, було б ліпше. аби обрані варіанти зникали наступного разу. До речі, спочатку мені не сподобалося, що в першій кімнаті нічого не було, якщо треба щось шукати, то чому б не одразу дати мені можливість обрати приміщення. Але дійшовши до кінця, я зрозуміли, в чому був прикол.

Тепер сюжет. Початок вже натякав на те, що щось тут коїться (до речі, те, як почалася гра, мені запало в душу, дуже цікаво вийшло). Досить спокійненько спочатку, кінець сумний. Трішки нудно до цього все підходить, але просто так почитати щось лайтове (до кінцівки). Загалом, непогано. Бажаю успіхів з наступними проєктами.

Яка! Гарненька! Мальовка!

Дуже мила ідея на віртуальну тематику. В чому справа я зрозуміла ще із першої репліки, але головне тут не твіст, а шлях до нього.  Приємно було позгадувати дитинство головного героя разом з Алісою у їхньому батьківському домі.

Мінусом для мене був занадто "в лоб" перехід до фінального діалогу після знайдення телефону, можливо, не вистачає більш органічного переходу?

Також (СПОЙЛЕРНО) було б цікаво дізнатися більше про самовідчуття ші, чи знає він з самого початку, що це просто сервіс, чи він просто реагує на будь-яку дану інформацію в діалозі імітуючи людину, тощо.

Загалом приємна новела!

(Дуже відчуваю муки авторки з ui, таке важке діло)